« Покайтеся, і нехай же кожен із вас
у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів,
- і дара Духа Святого Ви приймете…»
( Дії 2:38)

Святе Письмо говорить, що образ хрещення – не тілесної нечистоти позбуття, але обітниця Богові доброго сумління. Прийнявши Господа за особистого Спасителя, людина свідомо вступає в завітні стосунки з Ісусом Христом, які освячені Його кров’ю.

Саме тому, для церкви Христової свято хрещення – це велика сімейна радість, поповнення духовної родини, адже всі ми охрещенні Духом в одне тіло.

В церкві «Община Доброго Пастиря» ця подія відбулася 13 червня, на березі Басівкутського озера о восьмій годині ранку. Проте підготовку чоловіки розпочали ще о шостій. Радісно було бачити багатьох членів церкви, які наставляли та підтримували, тих хто збирався приймати хрещення. Також, була можливість свідчити та говорити Слово Боже для невіруючих друзів та близьких, які прийшли, та людям, що відпочивали поблизу і мали можливість спостерігати за святом.

Хрещення приймали 8 людей: 7 сестер ( Стецюк Тетяна – 20 років, Лащук Олена – 17 років, Лащук Людмила – 20 років, Порохнях Уляна – 19 років, Должениця Лідія Карпівна – ? років, Сірооченко Оксана – 26 років, Битковська Світлана – 36 років) та 1 брат ( Должениця Анатолій Іванович – ? років). Просто дивуєшся, який Величний Бог – Він приходить у наше життя, ламає плани, змінює наші серця і об’єднує в любові до Нього, незважаючи на те, які ми: бездумно проживаємо юність чи вже несемо за плечима тягар людської мудрості та досвіду. Для Нього ми всі Його діти.

Служіння на березі розпочалося з молитви, прославлення та короткої проповіді. Потім пастир по-черзі запрошував до води, тих, хто мав приймати хрещення та на основі їхньої віри хрестив в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Гості радісно вітали їх квітами, листівками та теплими словами. Після цього пролунала загальна молитва і всі відправилися в церкву.

Зібрання розпочалося о десятій годині. Коли дали слово охрещеним, вони запрошували на сцену тих, хто допоміг їм пройти цей шлях: наставників християнських таборів, керівників домашніх груп по вивченню Біблії, друзів з церкви, тих, хто найбільше підтримував та піклувався.

Потім вони мали молитву, а служителі здійснювали рукопокладення.

Під час богослужіння виявилося, що Анатолій Іванович та Лідія Карпівна, які приймали хрещення, будучи одруженими вже 43 роки не вінчані. Тому, пастир церкви, Тарас Миколайович, запросив свідків та обвінчав молодят. Цей день став для них днем обітниць, вони увійшли в завіт з один одним та в завіт з Богом.

Останнє стало темою недільної проповіді Юри Сосновика. Розбір Слова Божого допоміг ще краще задуматися та зрозуміти значення цієї події в житті кожного із нас.

В цей день церква приймала причастя святими дарами. Воно було першим , для тих, хто приймав хрещення. Причастя важлива подія для віруючих, адже сам Господь заповідав постійно перебувати в спільній молитві та ламанні хліба на спомин про Його жертву.

Після зібрання на охрещених чекав не великий сюрприз. Молодь та лідери церкви підготували святковий обід на терасі. Це був незабутній час, де присутні мали спільну молитву, цікаве спілкування, можливість поділитися своїми переживаннями та враженнями. Кожен з охрещених розповідав про себе, про свій шлях до Бога, про те, як Господь привів їх у церкву. Для деяких дівчат це дійсно не легкий крок. Адже для їхніх батьків, рідних, друзів це «фанатична віра», якій вони не знаходять логічного пояснення у нашому релігійному контексті. Для них бажання вивчати Біблію, зміна пріоритетів, життя для Ісуса не зрозуміле, тому все це супроводжується сварками, скандалами, насмішками та залякуванням.

Проте, коли Бог за нас, хто проти нас? Цілий цей день був свідченням того, що любов Божа ніколи не зрівняється з людською. Ми дякуємо Йому, що по Його милості, наша духовна сім’я зростає і надіємося, що їхня віра буде зміцнюватися, буде змінювати життя оточуючих та показувати, що в цьому серці живе Христос.